24 лютого 2026 року. Минуло чотири роки від початку повномасштабного вторгнення, яке змінило долю кожного українця. Сьогодні мешканці нашого міста вийшли на ходу пам’яті «Нескорені, незабуті, невтрачені», щоб вшанувати тих, хто став щитом для нашої землі.
Колона, що об’єднала покоління: попереду — молодь, наше майбутнє, за ними — дорослі, а далі — найболючіша ч астина ходи: родини наших зниклих безвісти захисників. Матері, батьки, дружини та діти, чиї чекання та віра є прикладом неймовірної сили.

Над містом замайоріли Державні Прапори та Стяги з обличчями наших полеглих земляків. Кожне фото — це історія мужності, яку ми не маємо права забути.
На площі учасники ходи сформували особливу просторову композицію у формі літери «П», що втілює три основні символи:
Пам’ять — про кожного, хто не повернувся з бою.
Подяка — за кожен ранок у рідному місті.
Пошана — до подвигу, що викарбуваний в історії громади.

Під звуки загальнонаціональної хвилини мовчання та величного Гімну України Городок завмер у скорботі. До стели пам’яті «Це моє небо, це моя земля» були покладені квіти як символ нашої нескінченної вдячності.
Небесна Сотня та Герої сьогодення
Сьогодні ми також вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні. Їхня боротьба за європейське майбутнє стала тим фундаментом, на якому ми тримаємося. Від Майдану до сьогоднішніх окопів — шлях до волі, прокладений серцями найкращих.
Ми пам’ятаємо. Ми стоїмо. Ми віримо.
Слава Україні! Героям Слава!