Сьогодні ми схиляємо голови перед життєвою мудрістю та незламністю. Свій поважний 95-річний ювілей відзначає неймовірна жінка, учителька за покликанням та берегиня великого роду — Ольга Олексіївна Гонтар.
Життєвий шлях, викарбуваний історією
Народилася іменинниця 17 лютого 1931 року в селі Горошки на Полонщині в багатодітній селянській родині. Її дитинство було загартоване нелегкими випробуваннями того часу, але мрія про знання перемогла все.
1951-1955 рр. — навчання в Кам’янець-Подільському педагогічному інституті. Саме там доля подарувала їй зустріч із коханням усього життя — військовим льотчиком Степаном Дмитровичем Гонтаром.
Гарнізонне життя: разом із чоловіком Ольга Олексіївна пройшла шлях від забайкальських степів Читинської області, де викладала мову у вечірній школі, до повернення на рідне Поділля.
З 1956 року її життя нерозривно пов’язане з селом Скіпче. Тут вона виховувала покоління учнів, викладаючи російську та німецьку мови, і в 1994 році пішла на заслужений відпочинок, маючи за плечима майже 40 років педагогічного стажу.

Найбільше багатство
Ольга Олексіївна разом із чоловіком виховали двох достойних синів — Сергія та Олександра. Сьогодні серце бабусі зігрівають четверо онуків та семеро правнуків, для яких вона є прикладом гідності та любові.
У свій поважний вік ювілярка без окулярів засиляє нитку в голку, багато читає, слідкує за подіями в Україні та світі, допомагає куховарити та виконує різну роботу по дому.
Почесні гості та щирі слова
Привітати ювілярку зі знаменною датою завітали поважні гості:
Володимир Поворозник від імені народного депутата України Олександра Гереги, громадської організації «За конкретні справи» та від себе особисто висловив глибоку вдячність Ользі Олексіївні за її багаторічну працю, побажавши міцного здоров’я, душевного спокою та ще багатьох мирних літ у колі рідних!

Низький уклін Вам, Ольго Олексіївно! Нехай кожен Ваш день буде сповнений теплом, а очі сяють від щастя за дітей та онуків!
Світлини: Маріанна Шкаврон