Сьогодні, 10 червня, у будинку родини Шевченків лунає сміх і теплі слова, адже свій 95-й день народження святкує їхній шанований батько, дідусь та прадідусь – Володимир Миколайович Шевченко. Це не просто свято чергової дати, це святкування цілої епохи, наповненої подіями, випробуваннями, здобутками та незламною вірою в життя.
Життєвий шлях Володимира Миколайовича – це жива історія України. Він народився за кілька років до Голодомору, пережив жахи Другої світової війни, усе життя працював на педагогічній ниві та став свідком здобуття Україною незалежності. Кожна подія залишила свій відбиток на його долі, але ніколи не зламала його духу.
Володимир Миколайович Шевченко народився 10 червня 1930 р. в м. Прилуки Чернігівської області.
Перед війною закінчив 3 класи місцевої школи, а 4-й - вже під час німецької окупації. На цьому освіта ювіляра закінчилась, і юнак змушений був стати на біржу праці. Одержав продовольчу картку, а це шістсот грамів хліба, пляшка олії, сіль. Усе це на місяць проживання.
Після повного звільнення від окупаційної влади в м. Прилуки в 1946 р., закінчивши 7-й клас місцевої школи, вступив до Прилуцького педучилища. Після закінчення, в 1950 році, був направлений у Кам’янець-Подільську область в с. Соломна Сатанівського району.
Через три місяці був призваний на службу до лав радянської армії. Служив у береговій охороні на острові Руський поблизу Владивостока протягом чотирьох років. Нагороджений грамотами та подяками Приморського крайкому.
Після звільнення з військової служби повернувся на педагогічну роботу в с. Соломна Сатанівського району. Одружився з Пасінською Владиславою Валентинівною – учителькою російської мови та літератури. Згодом подружжя переїхало в м. Городок.
Заочно закінчив державний університет ім. Т. Г. Шевченка, географічний факультет. Два роки працював у райкомі партії інструктором, вісім років інспектором шкіл. З 1970 р. працював директором Городоцької СШ №1, а з 1975 р. – директором Городоцької СШ №4.
У 1993 р. вийшов на пенсію. Займався громадською роботою, в т. ч. вісім разів обирався депутатом Городоцької міської ради.
Радують Володимира Миколайовича дочка Олена та син Юрій, четверо онуків та сім правнуків.
Володимир Миколайович – це не просто літня людина, це жива енциклопедія, носій мудрості та досвіду поколінь. Він учить своїх нащадків цінувати мир, працювати чесно, поважати старших і завжди залишатися людяними.
Дивлячись на ювіляра, який сидить у колі своєї великої та дружної родини, розуміємо, що 95 років – це не межа, це лише черговий етап на довгому та насиченому життєвому шляху.
Ювіляра із поважною датою прийшли привітати: керуюча справами (секретар) виконавчого комітету Городоцької міської ради Ольга Бистрицька, депутат Хмельницької обласної ради Володимир Поворозник, голова міської ветеранської організації Оксана Харкавлюк, родичі, сусіди та близькі люди.
Володимир Поворозник від імені народного депутата України Олександра Гереги та Хмельницької обласної громадської організації «За конкретні справи» привітав Володимира Миколайовича з Днем народження, побажав мирного неба над головою, міцного здоров’я, життєлюбності й оптимізму, щоб близькі люди радували своєю турботою та увагою.
Нехай кожен день життя дарує радість і позитивні емоції, адже це і є запорукою довголіття!