100 років – це величезний шлях, як в історії, так і в житті кожної людини. Основне – гідно пережити злети та падіння, миттєвості радості та горя, світла і темряви на тернистій життєвій стежині.
Іван Захарович Навроцький народився 10 травня 1924 року в селі Жищинці. У 12-річному віці хлопець уже важко працював, підміняючи конюхів, вивозив фіри з гноєм на поля. Коли Іванові виповнилося 16 років, його силоміць вивезли до Німеччини працювати на господаря. Три довгих роки хлопець пробув на чужині. Повернувшись в Україну, Іван Захарович спочатку працював на цукровому заводі, потім у рідному селі обліковцем у колгоспній бригаді. Одружився, у шлюбі виростили дочку Людмилу, яка народила двоє онуків. Через деякий час померла дружина.
Пізніше Івана Захаровича призначили на посаду бригадира будівельної бригади, де пропрацював аж до виходу на пенсію.
Із часом одружився вдруге на прекрасній, порядній жінці Ванді Андріївні Кулацькій. Вона та її четверо дітей прийняли Івана Захаровича у свою дружню родину, у якій проживає упродовж 21 року. Саме в цій родині ювіляр знайшов затишок, підтримку та повагу.
З нагоди поважної дати ювіляра особисто привітали депутат Хмельницької обласної ради Володимир Поворозник, керуюча справами (секретар) виконавчого комітету міської ради Ольга Бистрицька, голова Городоцької міської ветеранської організації Оксана Харкавлюк, староста Жищинецького округу Микола Мазій.
Володимир Поворозник від імені народного депутата України Олександра Володимировича Гереги і Хмельницької обласної громадської організації «За конкретні справи» привітав Івана Захаровича з ювілеєм, побажав мирного неба над головою, міцного здоров’я, життєлюбності й оптимізму, щоб близькі люди радували своєю турботою та увагою! Нехай кожен день дарує радість і позитивні емоції, адже це і є запорукою довголіття!