Новини

Єдиний рахунок для сплати податків та ЄСВ

Маємо два законопроєкти, які передбачають зміни в різні законодавчі акти. Законопроєкт №1049 пропонує зміни до Закону про ЄСВ, а законопроєкт № 1051 – до ПКУ.

Законопроєктом №1051 передбачається запровадження системи сплати податків і зборів (крім ПДВ та акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового), ЄСВ через Електронний кабінет платника податків на єдиний рахунок.

Тобто, для ПДВ та акцизу, за якими наразі встановлено систему електронного адміністрування (яку скасовувати не збираються), в Держказначействі продовжуватимуть існувати спеціальні рахунки. Поповнення яких потрібно для збільшення лімітів реєстрації податкових та акцизних накладних (розрахунків коригування до них), а також для сплати цих податків до бюджету.

Єдиний рахунок не буде використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з ПДВ та акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового. Але платник податків матиме право перераховувати кошти з єдиного рахунку на рахунки, відкриті в СЕА ПДВ та СЕА РП та СЕ.

Решта податків та ЄСВ на сьогодні суб’єкти господарювання, як правило, сплачують зі свого поточного рахунку в уповноважених (комерційних) банках. Натомість кожному суб’єкту господарювання пропонується для сплати таких податків та ЄСВ відкривати в Держказначействі єдиний рахунок.

Що від цього зміниться? Буде достатньо поповнити такий рахунок (і зазначити у платіжці, який податок планується сплатити). А Держказначейство вже само перечислить ці кошти на відповідний бюджетний рахунок. Тобто, замість того, щоб кожного разу дізнаватись діючі реквізити бюджетних рахунків, достатньо буде знати реквізити лише одного рахунку в Держказначействі – власного.

Для цього у ПКУ буде введена нова стаття 35-1. За нею єдиний рахунок – це рахунок, який платник податків за власним бажанням має право відкрити в Держказначействі та використовувати для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, які передбачені цим Кодексом, і ЄСВ.

За законопроєктом №1049, у ст. 9 Закону про ЄСВ буде уточнено, що ЄСВ можна буде сплачувати шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку та/або з єдиного рахунку, відкритого в Держказначействі. Тобто, як бачимо, цим нововведенням буде користуватись не обов’язково. У суб’єкта господарювання буде вибір, як сплачувати ці податки та ЄСВ – по-старому чи по-новому!

Користування єдиним рахунком

Законопроєкт №1051 прописує правила відкриття та закриття такого рахунку, а також долю залишку на ньому невикористаних коштів. Для цього до ПКУ планується додати нову статтю 35-1.

Так, передбачається, що для відкриття єдиного рахунку платникам податків треба буде подати заяву через Електронний кабінет (решта зроблять ДПС і Держказначейство). Про те, що в нього такий рахунок існує, платник податків отримає повідомлення. Інформація про реквізити єдиного рахунку відображається в Електронному кабінеті платника податків.

Закрити такий рахунок можна буде теж за заявою. При цьому платник податків має виключне право повернути залишок невикористаних коштів на єдиному рахунку на свої поточні рахунки в будь-якій установі банку. Однак при цьому повинна виконуватись одна вимога: відсутність у платника податків непогашених податкових зобов’язань та/або податкового боргу.

Для повернення залишку коштів на єдиному рахунку (в тому числі, але не виключно - у разі закриття такого рахунку) платник податків у своєму Електронному кабінеті формує електронний розрахунковий документ.

Більш того, сама сплата грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів з використанням єдиного рахунку буде здійснюватися платником податків самостійно через його Електронний кабінет!

Для здійснення таких операцій платник податків у своєму електронному кабінеті на підставі розміщеної у ньому інформації щодо сум грошових зобов’язань, у тому числі за результатами перевірок, граничних термінів їх сплати та/або податкового боргу формує електронні розрахункові документи на переказ коштів з накладанням кваліфікованого електронного підпису платника податків.

До ст. 43 ПКУ теж вносяться зміни. Завдяки ним, поповнення єдиного рахунку стане одним з напрямків повернення помилково/надміру сплачених коштів, які вже були сплачені до бюджету.

Заборона на арешт єдиного рахунку

Відповідні норми щодо заборони арешту коштів на єдиному рахунку будуть прописані у ст. 48 Закону про ЄСВ та ст. 35-1 ПКУ.

Зокрема, у ст. 48 Закону про ЄСВ буде внесено уточнення, що забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиних рахунках платників податків, відкритих у порядку, визначеному ст. 35-1 ПКУ.

А у ст. 35-1 ПКУ буде прописано, що у разі відсутності у платника податків непогашених податкових зобов’язань та/або податкового боргу, але наявності судових рішень, що набрали законної сили, щодо зупинення видаткових операцій, платник податків має виключне право повернути залишок невикористаних коштів на єдиному рахунку такого платника податків на такі поточні рахунки такого платника податків в установі банку.

Згідно з текстом законопроєкту №1051, Закон набирає чинності з 1 січня 2020 року, а функціонування єдиних рахунків розпочинається з 1 числа місяця, що настає за місяцем впровадження у роботу програмного забезпечення взаємодії інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, але не пізніше 1 липня 2020 року.

А ось за законопроєктом №1049 такої деталізації не вказано. Згідно з його текстом, датою набрання чинності є 1 січня 2020 року.

3 жовтня ці законопроекти були розглянуті Комітетом ВРУ з питань фінансів. податкової та митної політики. Комітет їх схвалив, 4 жовтня законопроекти будуть проголосовані у Верховній Раді. В разі, якщо вони пройдуть і Президент їх підпише, це будуть вже закони. І тоді до 1 липня 2020 року ці зміни запрацюють.

  

Джерело: https://news.dtkt.ua/

Автори: Григор’єва О.О., Нескромнюк Л.Ю.

Відео

Олександр Герега

Співголова політичної партії
«ЗА КОНКРЕТНІ СПРАВИ»

Олександр Герега

Співголова політичної партії
«ЗА КОНКРЕТНІ СПРАВИ»

Народний депутат України, Президент Федерації важкої атлетики України


Персональний сайт