Верховна Рада України ухвалила законопроєкти №1073 та №1053-1, які передбачають введення програмних реєстраторів розрахункових операцій, їх фіскалізацію, а також підвищення відповідальності за порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій при здійсненні торговельної діяльності та наданні послуг.
Ці законопроєкти викликали дуже багато дискусій у парламентському Комітеті з фінансів, податкової та митної політики, де працює народний депутат України Олександр Володимирович Герега.
Попри позитив у вигляді запровадження програмних РРО, в законопроєктах №1073 та №1053-1 є зовсім непозитивні «кешбек» («стукацтво», яким можуть скористатися шахраї) та суттєве підвищення штрафів.
Зі свого боку, Олександр Герега доклав чимало зусиль для того, щоб переконати Комітет не запроваджувати «кешбек» і не підвищувати штрафи. До розробки змін до законопроєктів народним депутатом було залучено авторитетного в Україні експерта з юридичної фінансово-правової відповідальності професора, доктора юридичних наук Іванського А. Й., який надав письмовий науково-експертний висновок. Ґрунтуючись на цій позиції,Олександр Герега подав відповідні правки до другого читання.
«На жаль, попри обґрунтовані з юридичної та економічної точки зору докази, подані правки не були враховані повністю. Добре, що вдалося хоча б добитися зменшення розмірів штрафів в півтори разивід тих, які планувалось виносити на голосування, –зазначив Олександр Герега. – Втім, вважаю, що до цих законопроєктів ще потрібно повернутися, адже вже зараз чую багато обурених відгуків від бізнесу».
Згідно з законопроєктами, використання касових апаратів буде обов'язковим для фізосіб-підприємців з оборотом до 1 мільйона гривень. Наразі РРО зобов'язані використовувати ФОПи на єдиному податку 2–4 груп у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг з доходом понад 1 мільйона гривень на рік. Таким чином, після ухвалення законопроєктів з 1 січня 2021 року ФОПи на єдиному податку 2–4 груп будуть зобов'язані використовувати РРО.
Норма про «кешбек» набуває чинності з 1 жовтня 2020 року. Вона передбачає, що споживач, який здійснив покупку більш, як на 100 грн. та отримав чек, має можливість перевірити його на автентичність, і якщо з'ясується, що розрахунковий документ в електронній формі не переданий контролюючим органам, – написати скаргу, на підставі якої може бути призначена перевірка.
Якщо перевірка підтвердить, що продавець порушив порядок проведення розрахункових операцій, його оштрафують, а покупцю повернуть 100% вартості придбаних товарів.
Також із 1 жовтня 2020 року буде застосовуватися повний розмір штрафу за незастосування РРО або невидачу чека (100% від суми при першому порушенні та 150% при кожному наступному), які до цього застосовуються в обмеженому розмірі.
Автор: Крівцов О.О.